позов

по́зову і рідко по́зву, ч.

1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав.

••

Віндикаці́йний по́зов — позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння.

Зустрі́чний по́зов — власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої (позивача), пред'явлений для спільного розгляду позову, який спочатку був пред'явлений позивачем відповідачеві.

Негато́рний по́зов — позов, направлений на усунення перешкод, що заважають власнику користуватися своїм майном.

По́зов про прису́дження — позов, направлений на примушення відповідача здійснити певні дії або утриматися від неправомірних дій.

Регреси́вний по́зов — вимога кредитора щодо повернення грошової суми, яку він з вини боржника сплатив іншій особі.

Подава́ти по́зов — порушувати, розпочинати судову справу.

2) Цивільна судова справа. Виграти позов.